Милiстю Небес я врятована

Прости Господи Ісусе, прости,
Що тiльки тодi Тебе шукала,
Коли вiрний шлях не змогла знайти,
Та iнтуітивно про спасіння благала.

Ти мене ще в утробi  впiзнав,
Та терпеливо по життю чекав,
Ти знав, що Тебе буду шукати,
Та на свiт через Тебе споглядати.

Ти знав, що довгим буде шлях,
Та з нього не зверну уже нiяк.
Свом терпiнням мене нагородив,
Вiв по життю, пiдказував та вчив.

Як ретельно Ти мене оберігав,
Вiд свiту,що глумився, вiдкидав.
То мої вуха, то мої очi закриваючи,
Щоб не було так гiрко та так боляче.

Що час настав i мiй, Ти добре знаєш,
Як колись на землi Твiй настав,
Що не зашкодить мені свiт, запевняєш,
Тож мої вуха й очi вiдкриваєш.

Ти силою i  владою мене  надiляєш,
Щоб служити Богу на землi.
По життю надалi ведеш й охороняєш,
Мириш з Господом Богом в душi.

Твоєю милiстю, Ісусе, я жива,
З  Тобою весь час перебуваю,
Що Твоєю любовю я врятована,
Перед  Богом Небесним засвiдчую.