Народжене серцем

Швидко так троянди облетіли,
І не винні ні морози, ні зима...
Пелюстки за вітром полетіли -
Засмутилася... трояндова душа.

Залишилися колючки на сторожі -
Ніжність десь травицю укривала.
І не плакали, колись повненькі рожі,
Їх надія до цвітіння повертала...

Так краса душі завжди квітує,
В серці, що було, - не помирає.
Тільки, часом, щось - таки зимує,
А тоді цвіте й перемагає!..


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.