Мовчить душа,не пишуться вірші...
У неї знову смуток зазирає,
Немов думки порожнії читає,
Співає в мовчазній моїй душі.
І знову серце морок полонить,
Він, як завжди, приходить із мовчанням,
Лише тяжке він вирива зітхання...
Вбиває кожну світлу, добру мить...
Мовчить душа... Що ж ти мовчиш? Молись!
Нічим бо іншим серце не зігріти.
Не залишайся мороком повита,
Хай зараз геть іде, а не колись...
Молись, кричи до Бога в каятті,
І Він почує, завіта до тебе,
Очистить, висвітлить як небо...
I стануть думки ясні і прості.
6.02.2012
Мовчить душа, не пишуться вiршi...
© Copyright: Андрей Владимирович Нестеров, 2012
Свидетельство о публикации №112020611610
Свидетельство о публикации №112020611610
Рецензии
Андрію, останній куплет прямо чудовий! Тільки Бог дає нам натхнення і дійсно "очистить, висвітлить, як небо"... Натхнення Вам і творчих успіхів!
Вера Кухарук 03.03.2012 01:44 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 03.03.2012 01:44 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.