До панни Костенко
Хай ляжуть у свідомість Ваші вірші.
Хай буде так. Мені уже пора
Навчитися писати ба не гірше.
Хай буде вічність завжди молода.
Хай завмирає небо од блакиті.
Торкнуться Ваших віршів не літа,
А посмішка. Сердечна і відкрита.
Панує най в душі моїй весна.
Хай буде легко. Хай слова торкають.
Хай надихне і дасть снагу вона.
Зима. Думки. І пам’ять. Відпускаю.
Хай шерхотом сторінок із листа
Слова зринають, наче птахи сині.
Хай буде мрія. Чиста і проста.
Життя і радість будуть хай єдині.
Птахи мої, як молоді роки,
У небо поринають разом з Вами.
О Ліно, Ваші світлії думки
Хай промайнуть моїми сторінками.
Свидетельство о публикации №112020500215