Мене зустрiне тихий нiжний смуток
Я посмiхнусь йому крiзь повiнь слiз.
Забутий смак жаданої отрути...
Навiщо я ховалась у барлiг?
Навiщо вiдцуралася живого?
Аскеза почуттiв – це смерть душi.
I я ж кохала не тебе самого,
А тiльки сни про тебе, тiльки сни.
Свидетельство о публикации №112020407477