Над сивим чернігівським степом
кружляє зажурений крук,
неначебто плаче під небом.
І чути той плач біля Крут.
Зажура тут лине крайнеба,
проклятий нагадує час…
А знову як стане потреба,
чи будуть спартанці у нас?.
Дай Боже, щоб не повторилось
страждання народу мого,
і серце спокійно щоб билось
у кожного сина його.
А поки… над змореним краєм
кружляє засмучений крук,
бо що нам робити, не знаєм,
нових не було щоби Крут.
Пам ять
© Copyright: Юрий Ош, 2012
Свидетельство о публикации №112020309824
Свидетельство о публикации №112020309824
Рецензии
