Я так люблю життя... Воно бурхливе,
Яке стікає з гір як водоспад.
Життя моє барвисте та красиве
Неначе навесні квітучий сад.
Життя, воно таке безкрайнє,
Як небо чисте, ніжне, голубе.
Як ніжна квітонька зростає
Та розквітає мовби неземне.
Життя моє, немов дзвінкий струмок,
Впадає до річок простих надій.
Що набирає силу між думок
Для здійснення моїх солодких мрій.
Несе життя потік, свій вибирає шлях,
Щоби розквітнув мій чудовий край.
Мелодію душі мені все грає Бах,
І вишні зацвіли… Невже це рай?
Моє життя розсипчасте до болю
І я не ображаюся на долю.
Навіщо? Це життя, де є порок,
Що заважа мені вчинити крок.
Життя нагадує мені намисто
То чорне, то червоне, золоте.
І все ж його люблю. Життя барвисте!
Насичено добром. Воно моє…
Я так люблю життя...
© Copyright: Виктория Корсунская, 2012
Свидетельство о публикации №112020300327
Свидетельство о публикации №112020300327
Рецензии
Дiйсно, як можна не любити власне життя у всiй його рiзнобарвностi?
Звернiть увагу на 4-й катрен, другий рядок, друге слово. Думаю,що там не вистачаэ букви.
З повагою та теплом,
Александр Тарадов 14.08.2015 00:14 • Заявить о нарушении
Звернiть увагу на 4-й катрен, другий рядок, друге слово. Думаю,що там не вистачаэ букви.
З повагою та теплом,
Александр Тарадов 14.08.2015 00:14 • Заявить о нарушении