Николай Подоляк У Украин, Белорусии, России...

 У Украины, Белорусии, России
 Единый корень - три славянские сестры,
 Но будто по судьбе прошли дожди косые,
 Ветра с какой подули стороны?

 Рык зубров роздаётся в Беловежской Пуще,
 Железом из Урала вдруг шумят громы,
 И волны Борисфена и земные кручи
 С печалью вопрошают: Кто же мы? Кто мы?

 Смерть с жизнью уже тесно, без границ межует,
 В Европу Украина тщится и бомжует,
 И хоть куда взгляни - ползёт уж тьма глухая.

 В церквях же хором возглашают:"Алилуя..."
 Иль , Украинонька, слепа ты и немая,
 Чтоб добровольно быть служанкой у буржуя?..

 


 І Білорусь, і Україна, і Росія
 З одного кореня - слов,янські три сестри.
 Та хто ж це долі їх недолями засіяв,
 З якої сторони прийшли вітри?

 Лунає зубрів рик у Біловезькій Пущі,
 Залізно з-над Уралу клекотять громи,
 І хвилі Борисфену вічні, невмирущі,
 Зажурено питаються:"Хто ж ми? Хто ми?"

 Життя уже із смертю упритул межує.
 Вкраїна по Європах бігає, бомжує,
 І хоч куди поглянь-притьмом повзе пітьма.

 А у церквах виводять хором:"Алілуя..."
 Чи ти, Вкраїнонько, сліпа, глуха, німа,
 Щоб добровільно йти в служанки до буржуя?...

 Микола Подоляк