Шевченку
Тарасова думка, Тарасова мова...
Це все невмируще і вічне, як світ,
І житиме завжди, до безлічі літ.
Поезії слово - що кобзи струна:
Жаліє і ранить, і в серці співа.
Калиновий гай і пісні солов'я.
Любов до народу, славетна земля...-
Усьому знайдеться поетова шана,
Біль за Вкраїну - роз'ятрена рана.
Невтомно боролись слова Кобзаря,
Щоби розгорілася слави зоря!
І злети, й падіння - все бачить Тарас.
Його заповіти не втратили час.
І хвиля Дніпрова бурхливо кипить,
Де нині наш Батько мовчазний стоїть.
В вінок Кобзареві - найкращії квіти,
Хай будуть щасливі усі наші діти!
Усі наші вчинки, думки і діла
Шевченкова зірка нехай осява!
Свидетельство о публикации №112020310622