Моя любове...
над горизонтами численних втрат,
де задрімав голодний Росінант,
допоки Дон Кіхот вітряк поборе.
Моя любове, Ноєва колиско
на вільних амальгамах ручаїв,
де перші паростки спокутних злив
єднаються у доленосну низку.
Моя любове, нездоланна сила
в твоїй ході притишеній бринить,
як незабутня музика століть…
Пробач мені, що пізно зрозуміла.
Свидетельство о публикации №112020105323
Инна Приходько 22.03.2012 15:47 Заявить о нарушении