Як зайшов до кума, випили півлітру,
Закусили добре, чую не взяло.
Що то за горілка, ніякого толку,
Що тут і казати, от колись було!
Зайшов я до зятя, дочки нема дома.
Зять достав півлітру, як колись було,
Випили зі смаком, закурили разом,
І горілка добра, знову не взяло.
До сусідки Катрі, їй-бо, ненароком
Сам, чого не знаю, дурня занесло,
Та дала лиш рюмку, грамів може с сорок,
Ох і добра ж рюмка, зразу узяло.
Ночувати в неї прийшлось залишитись,
А, як жінка взнала, де я ночував,
То три дні порола, та вже так порола,
Що я бідолаха мало не пропав.
Як колись було!
© Copyright: Фёдор Менде, 2012
Свидетельство о публикации №112020104775
Свидетельство о публикации №112020104775
Рецензии