Давай зіграємо у гру
Таку просту, таку легку…
Ніяких правил в ній немає
І хто почав і сам не знає
Який же хід йому зробити…
В яку клітинку..? Кого бити..?
Гра просто йде… Без перепину…
Немає часу і хвилини
Подумати… Так час лиш згає.
Не знає він і того, з ким він грає…
Чи двоє їх, чи п’ять, чи сім,
Чи з цілим світом грає він…?
Ніхто не знає де кінець,
Ніхто не знає в чому сенс…
Але ти грай,
Усі ж бо грають!
Гра
© Copyright: Анней Лав, 2012
Свидетельство о публикации №112020103735
Свидетельство о публикации №112020103735
Рецензии