Перевод на укр. яз. В.Б.Богуславской
------------------------------------
Був сiрий вечiр... Навiть потай
чудес не ждали вiд небес,
до тополино голоти
присiкувався вiтер-бевзь...
Сховалось гайвороння в дiри,
угамувавши зграю зрив,
домушник-дощ лiз у квартири,
смiтив iкрою з ятерiв.
Свинцем диявол вись розплавив,
зiрки потирив бiсiв син,
вiн у пiтьмi по душах плавав,
висмоктував небесну синь.
Анi хреста, нi охорони
не побоялась погань ця,
сiль в рани сипав безборонно
i нахабнiшав без кiнця...
............................
Нiч бiлою була до болю.
Снiг, променистий оберiг,
мякою простеливсь габою.
Снiжинкою, дiждавшись волi,
рядок на бiлий аркуш лiг...
ВЗ КИЕВ
Прощальний снiг
© Copyright: Вениамин Зафт 6, 2012
Свидетельство о публикации №112013100500
Свидетельство о публикации №112013100500
Рецензии