119 вторников за секунду...

Повільно падає і застиляє ліжко
Вчорашній сніг в моїй пустій землі
Я сковано торкаюсь, непомітно...
Мене нема...я схована в імлі...

Я бережно і непомітно швидко
Згортаю вечір у коробку мрій
Мене не стало і тебе не видно
Час нас стирає, як вчорашній бій...

Накрив шарами білу серцевину
Там сніжний вечір розіпнув папір
Стирає іній ліжка половину
Нам не судилось...ти тепер не мій
(с)


Рецензии
Очень грустно и легко одновременно.

Жозефин Де Лионкур   05.04.2012 21:18     Заявить о нарушении