Тiнь

Гудуть вітри,ламають гілля,
Зривають лист з горобини.
Я заварю п'янкого зілля,
Засну,нехай насняться сни.

Нехай насняться ясні ночі,
Далекі відблиски заграв
І молоді грайливі очі,
Яких весь час мабуть шукав.

Нехай насниться як стікало
По тілу шовкове вбрання,
І з шелестом під ноги впало,
Немов листок з календаря.

У сні побачу пружне тіло,
Відчую вуст терпкий нектар,
Згадаю те,що відболіло,
Побачу спалахи Стожар.

Насниться,-як свічки палали
Серед розкиданих шовків,
І довго тіні дві блукало
Під давню музику гріхів.

Як в трепеті тіла злилися
У загадково-дивну тінь,
Мабуть весь світ тоді молився
Не піднімаючись з колін.

Коли скінчилась ніч казкова,
Туман нічний на трави впав,
В руці тримав вбрання шовкове.
То може зовсім я й не спав?

Гудуть вітри,ламають гілля,
Зривають лист з горобини,
Я захмелів від того зілля,
Яке так манить в дивні сни.


Рецензии
Вікторе, чудово написано! Така пристрасть, такий шквал почуттів... Хай щастить!

Вера Кухарук   04.02.2012 01:31     Заявить о нарушении