Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь лодоні, свої яскраві промені.
Прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші яснії.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінньої сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить
діаманти сліз уносить.
Краса
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2012
Свидетельство о публикации №112013009666
Свидетельство о публикации №112013009666
Рецензии