Из М. Метелецкой Невысказанной грусти боль...

                Пер. с украинского
                http://www.stihi.ru/2011/01/24/2090



            * * *

Невысказанной грусти боль
Есть в неожиданных разлуках,
В свеченье фонарей и в муках
Ветвей, сплетённых меж собой...

Когда-то я туда уйду,
Откуда нет уже возврата,
Полынным духом в час заката
Стихами с неба к вам сойду.

За грунт я памяти схвачусь,
В траве вдруг зазвеню сверчками...
И эхом нежности цунами,
Журавки кличем помолюсь...

Как небо, что открыто в вечность,
Так я отправлюсь в бесконечность...


            * * *


                ОРИГИНАЛ:


І туга, й невимовний щем
У розставаннях неминучих,
В мигтінні ліхтарів блискучих,
В гілках, просякнутих дощем...

Туди і я колись піду,
Звідкіль повернень не буває,
Та віршами із небокраю
Полинним подихом впаду,

На грунті пам'яті схоплюсь
І травами, і цвіркунами,
Відлунням ніжності цунамі,
Журавки кличем помолюсь

Із вічності - превічна я,
Як небо й часу течія...


            * * *

         20 января 2012