"Церква Святої Ірини
Криком кричить із імли..."
Василь Стус.
Храм Божий Святої Ірини,
Його золоті куполи,
На місці на цьому руїни,
А поруч сліди Сатани...
Усі розікрали ікони,
Лиш сполохи тиснуть на нас,
Відлунюють іноді дзвони,
Говорять... У той самий час...
На сонці виблискують грати,
Лук'янівська сіра тюрма...
Набридли усім постулати,
Які диктувала зима...
Росте біля брами калина,
І лавка протерта мовчить...
Приходила мати до сина,
Побачення збігло, як мить...
І шрами, і муки на душах,
І сльози в очах України,
Освячував мовою Стуса
Храм Божий Святої Ірини...
Автор Геннадій Сівак.
24 серпня 2004 року.
Храм Божий Святоi Iрини
© Copyright: Геннадий Сивак, 2012
Свидетельство о публикации №112013003328
Свидетельство о публикации №112013003328
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.