Чому?
(Из цикла "Украинская лирика")
Це хоч кому відомо,
Що подолає сало
Звичайну весняну втому,
Коли вітамінів мало.
Та люди – не діти малі.
Їм треба казати відкрито,
Що, власне, не тільки в салі
Великий собака заритий.
Про що тоді мова йдеться?
- У харчовому сузір"ї
Сало останнім здається,
Коли загубили довкілля.
Пересторога грізна:
Чому відчуваємо втому?
Бо “гатимо” в землю різне,
А не цілющу солому.
Чому наші діти кволі.
Навіть до війська не гожі?
Бо не гуляють на волі.
На гномів комп’ютерних схожі.
Чому давить серце кляте?
Бо зовсім про себе не дбаєм.
І випиваєм багато,
І дуже переїдаєм.
Вже покоління згубили,
Якщо в самий корінь дивитись.
Та досі не зрозуміли,
Як треба за щастя битись.
Живем, мов сліпий без поводаря.
Наче в жахливому сні.
Бо досі нема господаря
У рідної неньки-землі.
Чому?
© Copyright: Валентин Серых, 2012
Свидетельство о публикации №112013002757
Свидетельство о публикации №112013002757
Рецензии