Різдво
(Из цикла "Украинская лирика")
Як довго цей рік гуляли!
Вуха і досі “гудуть”.
Останні петарди рвали
В дні, що за святом ідуть.
Старенька сусідка здригалась,
Стоячи у вікна.
Може їй знову згадалась
Остання шалена війна?
Та ні. То святкове рветься,
Бо дуже обличчя хороші.
Мабуть, нам краще живеться,
Що “гатимо” в небо гроші.
Сусід аж звалився у грядку,
Бо є в загородці ниша.
Гукав: “Приведу до порядку,
І знову наступить тиша”.
Та де там! І він не зуміє.
А може і зовсім не треба.
Хай краще вогняні змії
Летять у святкове небо!
Все добре у пращурів взято.
Тоді святкувати вміли.
Різдво – то велике свято
Серця, душі та тіла!
Рождество
© Copyright: Валентин Серых, 2012
Свидетельство о публикации №112012904069
Свидетельство о публикации №112012904069
Рецензии