Я зараз щастям вже живу отим..
Серцеву біль відправлю за поріг,
Розправлю плечі, подих на всі груди
(Повітря - диво, сніг на землю ліг).
Для когось, може, я і не існую...
То ж не для всіх? Прискорю просто хід.
Не плачу, чесно, зовсім не нудьгую,
Моє вже серце не пізнає лід:
Я крила маю і літати можу -
Мої думки сягають в небеса...
Яке це щастя мати віру Божу,
Бо ж з нею в серце ллється і краса!
Ось тому я і плакати не хочу:
Моє кохання буде лиш моїм!
Прийдуть іще до мене дивні ночі... -
Я зараз щастям вже живу отим.
29.01.2012
Свидетельство о публикации №112012901198
Галина Сухенко 08.02.2012 00:11 Заявить о нарушении
С любовью!
Людмила Дзвонок 10.02.2012 10:14 Заявить о нарушении