Втома
Усе марнота, будні дні,
Як сірі плями на вікні
Розкидані довкола
І їх помити треба знову.
Усі біжать, кудись спішать
І мені треба також бігти,
Сердечко хоче спочивать,
Але не можу цього змігти.
Спокою хочеться і тиші,
Та люди, як ті сірі миші
Усе снують та все клопочуть
Побільше заробити хочуть.
І я мов, та стара, що заблукала,
Бо голови своєї не здіймала.
Шукаю вихід із життя
Та де я дінусь від буття?
Куди подіти брудні руки,
Помилок маю вже доволі
Ніхто не візьме на поруки,
Не перемінить моєї долі.
Туман насіється довкола
Завадить бачить мені ясно
Коли ж закінчиться ця школа,
ЇЇ покинути би вчасно.
Зайду мабуть до свого дому
Зустріну тишу і спокій
Рукою зніме усю втому,
То добре є бувать самій!
ПЕТРОВА ОЛЬГА
© Copyright: Ольга Петрова 14, 2012
Свидетельство о публикации №112012809653
Свидетельство о публикации №112012809653
Рецензии