Одягну я рукавички,
Вони гарні, невеличкі,
Візеруночок на них,
І піду качати сніг.
Вмію я його качати
Так, як і усі малята.
Я сніжок ліплю маленький
І кочу його тихенько.
Сніг на нього налипає,
На очах сніжок зростає.
За хвилинку усього
Він стає о - го - го - го!
Зупинятися пора,
Був сніжок, тепер - гора!
Але це лише початок,
Бо я зараз від санчаток,
До похилої тополі,
Ще сніжок кочу поволі.
Росте куля знов, нова,
Буде баба снігова!
Ось, три кулі я скачала.
Чи для баби їх не мало?
Ні, достатньо буде три!
Підніму дві догори
Й на найбільшу їх поставлю,
Сніг лопаткою підправлю,
"Раз! Два! Три!" - скажу слова -
"Вийшла баба снігова!"
Будуть очі - дві вуглинки,
Ніс з солодкої морквинки,
Шапку їй з відра зроблю
І стару мітлу встромлю.
Гарну бабу я зліпила!
Й рукавички намочила...
Але як ліпить без них,
Як такий холодний сніг?
Я надену рукавички
© Copyright: Александр Афонин 4, 2012
Свидетельство о публикации №112012800546
Свидетельство о публикации №112012800546
Рецензии
Очень симпатичные стихи..Правда, в украинском не сильна, но даже то, что разобрала - так понравилось!..Для детей сейчас так мало пишут...
С теплом, Наталья
Полякова Наталья 50 14.03.2012 01:59 • Заявить о нарушении
С теплом, Наталья
Полякова Наталья 50 14.03.2012 01:59 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.