Кріпися думкою і духом;
коли молитва - відчай твій
й коли не серце вже - розруха,
словами й серцем занімій...
Мовчи про біль, що душу крає,
вночі що спати не дає,
який немов тобою грає,
над серцем ланцюги кує.
Мовчи про думку, де ти з нею,
де маєш щастя поруч буть.
Собі постав все те брехнею,
Постав і мовчки все забудь...
Мовчи про віру та надію,
в яких тепер весь сенс життя.
Мовчи про заповітну мрію...
Мовчи й лети у небуття.
Мовчи - життя річ невблаганна:
твої слова - лише ключі.
Твоя то смерть є бездоганна:
дверей нема тут. Тож мовчи...
Мовчи
© Copyright: Сефариан Римидолов, 2012
Свидетельство о публикации №112012708793
Свидетельство о публикации №112012708793
Рецензии