отпускаю тебя...

Відпускаю тебе, відпускаю
І за все, любий мій, вибачаю -
За минулі нездійснені мрії
За  загублену в серці надію.
    Хоча місяць і зорі світили
    Та стежинку ми ту загубили.
    Може щастя десь поруч стояло,
    Та шляху не знайшло, заблукало.
Я даремно на зміни чекала,
Так кохала тебе і  бажала,
Щоб здійснилась  улюблена казка…
Та не сталося, вибач будь ласка.


Рецензии
Как по Пушкину!

Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;

Николай Казаковъ   07.08.2012 07:04     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.