отпускаю тебя...
І за все, любий мій, вибачаю -
За минулі нездійснені мрії
За загублену в серці надію.
Хоча місяць і зорі світили
Та стежинку ми ту загубили.
Може щастя десь поруч стояло,
Та шляху не знайшло, заблукало.
Я даремно на зміни чекала,
Так кохала тебе і бажала,
Щоб здійснилась улюблена казка…
Та не сталося, вибач будь ласка.
Свидетельство о публикации №112012609173
Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
Николай Казаковъ 07.08.2012 07:04 Заявить о нарушении