Карпатський свiтанок
Колоском вклонилась молочаю –
Та й удвох вже сонечко стрічають...
Ось зайча змочило в росах ніжки,
Стрепенуло з себе чари нічки –
Лишень вуха задрижали трішки.
Зі смерек пташина пісня лине –
Неймовірно щира, доброчинна,
І така навкіл краса невинна!
Ще лиш мить і плай заповнять вівці –
Цяточки живі в зеленім ситці,
В’їде в тишу гомін в колісниці,
Понесе вівчарське “Гей!” відлуння,
І ялиця – вже давно бабуня,
Прошепоче внучці: “Ти красуня!”
Свидетельство о публикации №112012505372
До душі припала Ваша поезія, Валентино!
Дякую Вам від щирого серця.
З повагою,
Алеся9 01.02.2012 14:13 Заявить о нарушении
Гараздів Вам, радості, Світла!
З теплом та глибокою повагою,
Валентина Чайковская 01.02.2012 15:20 Заявить о нарушении