Карпатський свiтанок

Пробудилась волоть обіч плаю,
Колоском вклонилась молочаю –
Та й удвох вже сонечко стрічають...

Ось зайча змочило в росах ніжки,
Стрепенуло з себе чари нічки –
Лишень вуха задрижали трішки.

Зі смерек пташина пісня лине –
Неймовірно щира, доброчинна,
І така навкіл краса невинна!

Ще лиш мить і плай заповнять вівці –   
Цяточки живі в зеленім ситці,
В’їде в тишу гомін в колісниці,

Понесе вівчарське “Гей!” відлуння,
І ялиця – вже давно бабуня,
Прошепоче внучці: “Ти красуня!”


Рецензии
Та й гарно ж як!)
До душі припала Ваша поезія, Валентино!
Дякую Вам від щирого серця.
З повагою,

Алеся9   01.02.2012 14:13     Заявить о нарушении
Красно дякую, Алесю, за таке щире сприйняття!
Гараздів Вам, радості, Світла!
З теплом та глибокою повагою,

Валентина Чайковская   01.02.2012 15:20   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.