Оттепель

 Галиция, сороки, галки, оттепель
 промокли ноги, торговки на базаре
 торба* на плече
 тяжелая -
 не калачи там на Сочельник,
 воспоминанья, как истоптанные тропы,
 что плечи пригибают - не лети,
 куда ты собралась, девица-птица?
 туда, где он...где лето, где не спиться,
 где море, а над ним калиновый мосток,
 где ночь - сирень, где аист, где трава
 высокая как девичие груди...
 Галиция, декабрь тяжел как груда
 январь и оттепель... Дрова!

 Не шаль продрогшие накрыла плечи,
 воспоминанья: изумрудные,
 златые, как звёзды
 Млечного Пути...
 ..................
 оригинал
 ..................
 Вiдлига

 Ганна Осадко

 Галичина, відлига, мокрі ноги,
 баби базарні, торба на плечі
 важка -
 там не різдвяні калачі,
 а спогади, як сходжені дороги,
 що пригинають плечі - не лети,
 куди зібралась, дівко перелітна?
 туди, де він... де червень жовтим квітне,
 де море, де калинові мости,
 де ніч - бузком, де бузьок, де трава
 така висока, як дівочі груди...
 Галичина, відлига, мокрий грудень,
 і січень, і так далі... Накрива-

 -є не хустина мої зимні плечі,
 а спогади -
 смарагдові,
 лелечі...