Дивлюсь у вікно я - там небо зітхає,
туман над горою стежками блукає,
Хмари поглинули сонця проміння,
До мене прийшло святеє прозріння...
Далеке це небо, не рідні простори,
роскинулись мертві для мене ці гори,
холодна краса в світанковім тумані
позбавлена серця на чорнім кургані.
Не пахне повітря, не тьохкають пташки,
від подиху вітру не лізуть мурашки,
безбарвні сади, безмісячні ночі,
і в мене від суму заплакані очі...
Лиш на г’орі Айпетрі на повну вдихаю,
Красою живою свій дух напуваю,
У Києві чую бій серця країни:
Пульсує Дніпро – двигун України.
Лиш в рідному місті барвисті простори,
І пахнуть як мед смачні помідори,
Лиш в ріднім гаю мені небо співає
І в радості й мирі життя пролинає...
Далеко...
© Copyright: Нь Хе, 2012
Свидетельство о публикации №112012201810
Свидетельство о публикации №112012201810
Рецензии
ох, только за украинский язык - респект!
так и стих же еще просто красивенный!)
Куничка 22.01.2012 04:11 • Заявить о нарушении
так и стих же еще просто красивенный!)
Куничка 22.01.2012 04:11 • Заявить о нарушении
Спасибо!!! Мне так приятно! Я, конечно, не мастер, но это - крик души, так хочу домой!
Нь Хе 23.01.2012 18:05 Заявить о нарушении
Нь Хе 23.01.2012 18:05 Заявить о нарушении
а ты сейчас не в Украине живёшь или просто в другом регионе?
Куничка 23.01.2012 18:23 Заявить о нарушении
Куничка 23.01.2012 18:23 Заявить о нарушении
Я сей час в Чили (причина в стишке "Дурак"), но собираюсь уже домой! Завтра вылетаю!!!
Нь Хе 23.01.2012 18:27 Заявить о нарушении
Нь Хе 23.01.2012 18:27 Заявить о нарушении