1.На світанку прохолода
Серце обіймає.
Ніжна пісня, його врода –
То усе омана.
Як його зелені очі
Цілувало сонце!
А коли пішов, зурочив
Долю на долоньці…
Приспів:
Ой, зозуле моя!
Розкажи, благаю
Де блукає доля,
Може там за краєм?
Ой, зозуле моя!
Ти не плач, благаю.
Та любов-неволя,
Як втекти не знаю…
2. Надівав мені обручку,
Тільки не весільну.
Віддала за чари душу,
Наче божевільна.
На світанку прохолода
Спокій не дарує.
Ніжна пісня, його врода
Зозуле моя
© Copyright: Елена Радькова, 2012
Свидетельство о публикации №112012210534
Свидетельство о публикации №112012210534
Рецензии