Вiршi як пташенята
Літають у горі.
Від хати і до хати,
З порогу на поріг.
В них думками я лину
За обрії морів.
То плачу без упину,
Радію у душі.
Вірші вони як діти
Для матусів своїх.
Не встигла народити
Вони летять у світ.
Лише благословіння
Їм шлемо ми у слід.
І як Творець творіння,
Ми любимо їх всіх.
Свидетельство о публикации №112012109877
Щоб людям дарувать,
В сердцях були щоб тиша,
Любов та благодать!
Из меня плохая украинка - только читаю про себя свободно, а вслух с запинками и разговаривать бегло не умею. Так что не будь ко мне строга, милая сестричка!
С любовью и теплом,
Виктория Борисова 2 13.09.2013 11:24 Заявить о нарушении