Біжиить мій час до обрію, неспинно;
Біжу і я за ним, за щастям навздогін;
Біжу, поки не чути поминальний дзвін;
Біжу, ще молодісь штовха у спину.
Іще немає зморшок на обличчі,
Іще нема в моїм волоссі сивини,
Іще не кличе душу старість з глибини,
Іще життя мені здоров'я зичить.
Все промине, тихенько, непомітно;
Все промине, так промину колись і я;
Все промине, піде у ріку небуття;
Все промине, зав'яне, мов ті квіти.
Лише душа залишиться навіки,
Лише гріхи вона з собою забере...
Лише, якщо їх покаяння не зітре...
Лише б я встиг, ще не закриті віки...
Біжу, та рідко згадую про Бога,
Та все продовжую, продовжую грішить;
Все промине, та прийде відповіді мить;
Лише б я Божу встиг знайти дорогу...
21.01.2012
Бiжить мiй час
© Copyright: Андрей Владимирович Нестеров, 2012
Свидетельство о публикации №112012109225
Свидетельство о публикации №112012109225
Рецензии
АНДРІЮ, ДУЖЕ ГАРНІ СЛОВА ПІДІБРАЛИ І КОЖНЕ ДИХАЄ МУДРІСТЮ. А ПРО ДУШУ ТАК ВІРНО СКАЗАЛИ... ГОЛОВНЕ,ЩОБ ЇЇ ЧИСТОЮ ЗБЕРЕГТИ. ЩАСТИ ВАМ!
Вера Кухарук 13.07.2012 13:24 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 13.07.2012 13:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.