Смальта
ця сива галька, як коштовні камінці
ці сиві дні безсоння і снігів
закінчаться колись, бо так пружинку завели
у цьому місці Всесвіту Старого
лиш не закінчиться дорога,
бо стрічка Мебіуса це,
бо с'est la vie...
бо котиться яйце та віє вітер
сонячний у спину...
до тину притулились паничі,
до ґанку мальви
до ранку ухали сичі
скрипіли ясени, осики шелестіли
і сон не йшов і ми не йшли
з банкету того...
хотіли втамувати спрагу
та доладу не вміли...
Свидетельство о публикации №112012102971
І сніг, і мальви, і сичі!))))))
І спрага, що не мине, допоки сниться!))))))))
Дякую!
У Вас, Валентине, вірші, як коштовні камінці виблискують!
Вранці забігла, та не було часу, щоб подякувати за красу!)))
З теплом, я.
Соловей Заочник 21.01.2012 21:54 Заявить о нарушении