він не потрібен світу
він хотів піти
але тримає світло,
благаючи: "не йди!"
нема ні дня, ні ночі
все просто так, як є,
чиї у нього очі?
забув ім'я своє
і в чому сенс такого
змістовного життя,
бездарності й сліпого
серед рядків лайна?
підступний сумнів знову
спіймає, закує,
у груди, як у воду
ножа вмить зажене
і зовсім непомітно
він кине наостанок
у небо погляд вірний,
зустрівши вперше ранок
нагадай менi мене
© Copyright: Кофлин, 2012
Свидетельство о публикации №112012000185
Свидетельство о публикации №112012000185
Рецензии