Я хочу магії навчитись,
Щоб відмотати плиночас,
Щоб мати змогу зупинитись,
Щоб вчасно врятуватися від Вас.
Бо Ви мене в полон взяли,
Забрали мої серце й душу,
Тепер я, ніби не живий,
Поміж людей ходити мушу.
Я зовсім втратив відчуття
Реальності навколо,
Тепер усе моє життя
До всіх навіки охололо.
Весь час я ніби розриваюсь,
Між ненавистю і коханням,
Десь там, в душі, я сподіваюсь,
Що прийде край моїм стражданням.
Але у той же самий час
Мене лякає цей момент,
Бо перестану думати про Вас.
Зруйнується Ваш образ вщент.
Ось так, ходжу весь час страждаю,
Одним лиш задаюсь питанням:
Що ж все ж таки я відчуваю -
Ненависть чи кохання?
М ж двох вогн в
© Copyright: Эрик Дрэйвен, 2012
Свидетельство о публикации №112011905126
Свидетельство о публикации №112011905126
Рецензии