Вiн тебе не чуе

Холодний дощ стікає по вікну,
Змиваючи з весни немиті шиби,
Наспівує мелодію сумну
Про те кохання,що його ви вбили.

Біжить краплинка по його щоці
Немов сльоза і капає під ноги,
Тепло твоє ще відчуває у руці,
Останній скарб ,залишений тобою.

Холодним лезом вдарили слова,
Холодним душем окропило тіло,
Раніше ти ж такою не була-
Душа счерствіла,серце заніміло.

Невже кохання зовсім не було?
Його ж приймала ніби для забави.
А пам'ятаєш,як колись цвіло,
Оте кохання , вдвох яке шукали?

Пройдуть роки і прийде ще той час,
Коли сама залишившись з собою,
Згадаєш,що об'єднувало вас,
І що втекло за бистрою водою.

На твій дзвінок ніхто не відповість,
Лише почуєш:,,- Номер не існує!,,
Ти не тримай на нього в серці злість.
Любов заснула-він тебе не чує.


Рецензии
ВІКТОРЕ, НАПИСАНО ДУШЕВНО І ВІДЧУВАЄТЬСЯ БІЛЬ СЕРЦЯ ЗРАДЖЕНОГО ЧОЛОВІКА. ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ У ЖИТТІ!

Вера Кухарук   22.01.2012 02:45     Заявить о нарушении