Змиють, не змиють ливні, -
чим заросте провал?
В Ігоревім Путивлі
вигоріла трава.
Ці шкільні коридори.
Тихо в них, як в труні...
Спробуйте помідори.
Вже не до них мені.
Як я дожив до прози -
Той, хто літать хотів?
Ввечері мене возять
в камеру. До катів.
Поверхи, коридори,
хитрії письмена...
Їжте ті помідори
червоні. Мене нема...
16.12.2012
* * *
Борис Чичибабин
Кончусь, останусь жив ли, -
чем зарастет провал?
В Игоревом Путивле
выгорела трава.
Школьные коридоры -
тихие, не звенят...
Красные помидоры
кушайте без меня.
Как я дожил до прозы
с горькою головой?
Вечером на допросы
водит меня конвой.
Лестницы, коридоры,
хитрые письмена...
Красные помидоры
кушайте без меня.
1946
13. Красные помидоры. Борис Чичибабин
© Copyright: Анатолий Чайка, 2012
Свидетельство о публикации №112011800852
Свидетельство о публикации №112011800852
Рецензии
Цей переклад мені подобається трохи менше, напевно тому, що я дуже люблю цей Чичибабінський вірш і ревно до нього ставлюсь. Все ж там в нього дуже чіткий і легкий ритм. Та й рими...
А другий вірш, як на мене, непоганий. Щоб порівняти, добре було б мати під рукою оригінал...
Вировец Лариса 20.01.2012 23:34 • Заявить о нарушении
А другий вірш, як на мене, непоганий. Щоб порівняти, добре було б мати під рукою оригінал...
Вировец Лариса 20.01.2012 23:34 • Заявить о нарушении
Спасиб1,Ларисо!Мабуть,недосконало-це ж перша спроба перекладу.А ориг1нал я надрукую.
Анатолий Чайка 21.01.2012 01:14 Заявить о нарушении
Анатолий Чайка 21.01.2012 01:14 Заявить о нарушении