Плач
У садку співає пташка
Як луна із моїх снів
Крає душу її спів
Вже остигла чаю чашка
Вже остигла наче серце
Що позбавлене кохання
Позабуті сподівання
На столі від сліз озерце…
Я у ньому як байдара
Навкруги імла туману
Веслувати більш не стану
Бо твій берег тільки мара…
У садку співає пташка
Як луна із моїх снів
Наче стогін її спів
Замерзає чаю чашка…
Леденіє моє серце
За теплом сумує, нудить
Без кохання сили губить
Вкрилось кригою озерце…
Я неначе птаха вмерзла
Скуті крила не підняти
Не співати, не літати
Лиш душа іще не вмерла…
У садку співає пташка
Як луна із моїх снів.
Свидетельство о публикации №112011806118
Сердечний біль - для когось спосіб жити.
Казав: сміється... а вона теж плаче...
За ним... Від щастя - може знов любити!
Марина Саклакова 2 27.12.2012 22:03 Заявить о нарушении
до слёз... столько вместить в четверостишие! в некоторых пудовых философских трактатах смысла меньше. а во многих "стишищах" меньше чувства... если ЭТО реакция на мой стишок, то у меня просто нет слов.
расстрогала. спасибо тебе.
я
Игорь Белый 3 30.12.2012 01:28 Заявить о нарушении
С наступающим! Всех благ тебе в Новом году! Чтобы каждый новый рассвет ты встречал с легким сердцем, исполненным благодарностью и любовью.
Марина Саклакова 2 31.12.2012 15:21 Заявить о нарушении
с Новым Годом! всего тебе хорошего!
я
Игорь Белый 3 02.01.2013 12:56 Заявить о нарушении