Щаслива мить кохання...

Щаслива мить   кохання,
Людський короткий вік…
Серцеві вболівання,
Від них немає лік…

Жаданні  зводять тиск…
І відчувають  крила,
Думки  пливуть мов віск,
Несуть  мовби     вітрила…

Плине любов    між хмарами,
Господня, та  свята,
Що обіймає чарами,
Веде у майбуття.

Це почуття яскраве,
Є в ньому мед, та сіль…
Казкове і цікаве,
В душі від нього хміль…

Щасливу  мить кохання
Дарує  небокрай,
То  радість і страждання,
Чуттям  не зловживай…

Автор Геннадій Сівак.
18 січня 2012 року.


Рецензии
яка гарна лірика)
і все правда...

Ира Сирена   20.03.2012 22:31     Заявить о нарушении
Іра!
Щиро Вам дякую!
Бажаю щастя.
З теплом, Геннадій.

Геннадий Сивак   20.03.2012 22:49   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.