Хурчить веретено

Ясніше дійсності,
де в’ється правота.
Іржу пускає меч,
гніздяться херувими.
Тепер не подумки,
тепер вже в кредо такт
у ткацтво перейти –
у ремесло раниме.

У бога бавитись –
зірки гасити нот,
нові мелодії
запалювати в римах.
Пізнання прядиво.
Хурчить веретено –
думки намотують
життя неповториме.

Рядками-мітками
останній серця пруг
лягає – тчеться на
поезії верстаті.
Для музи полотно –
пейзаж, емоцій ґрунт,
де слову дихати,
а душам – окрилятись.

А скільки виткано?
По нитці гіркоти,
від срібла радості...
і тиші неземної.
Пруги пов’язані,
ще підростуть кути
і ототожняться
в розп’ятті стін зі мною.

18 Січня 2012


Рецензии
Хурчить веретено –
думки намотують
життя неповториме.
Отак ладочком-ладочком, чудово...

Надя Чорноморець   22.01.2012 22:00     Заявить о нарушении
Дякую, Надю.
Раз хурчить - значить щось ся ще діє...
З теплом,
ЛЮ

Юрий Лазирко   23.01.2012 21:24   Заявить о нарушении