Я чекала
А Він спізнився на життя
Я кохала його міцно
А Він забув моє ім"я...
Чи вправі я його карати?
Ненавидіти, зневажати?
Ні! Я подзвоню йому під вечір,
І розкажу що я щаслива
Мене вже гріє інше сонце
І колихають інші мрії!
Та я запам"ятала голос,
Солодкі речі, що казав,
Твого кохання було мало,
Та хіба ж твоя вина?
Свидетельство о публикации №112011709327