О горе, горе Україно!
Вже докотилась до пітьми.
Бо влада наша, як дитина
І як маразми сатани.
В обійми найманців приймає,
З своїх....В три шкури гне.
Облуди масло підливають.
Не бачать в вічності - пітьми.
Стоїть знедолена і стогне,
І шию тягне у ярмо,
Недобре все те, добре знаєм,
Бо то, ми називаєм - зло.
Вставай! Не спи вже Україно!
Прокинься...Чуєш...Не здавайсь.
Ми ще живі....Ти чуєш, Ненько!
І ми прокинемось .... ти знай.
І встане сила наша й воля.
Проснеться розум, гордість...знай!
Не віддамо ми землю українську.
Вставай народ! Вставай!
О горе, горе Украино
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2012
Свидетельство о публикации №112011704634
Свидетельство о публикации №112011704634
Рецензии