– Ти не приїхала на свято,
Я так чекав, я так чекав,
Може, тебе палкий екватор
Більше ніж я причарував?
А, може, сніг небережливий
В тобі іскристість запалив,
Чи промінь місяця грайливий
Щось там тобі наворожив?
А, може, океан безкрайній
Не відпускав із своїх вод,
А, може, кликав Рим охайний,
Чи то на схід мудрий народ?
Та я зустрів би тебе гарно,
Що побажала було б все...
- А я гадала – усе марно,
Не зрозуміла я тебе...
– А, може, гори гордівливі
Демонстрували велич свій,
А, може, річки Анд бурхливі
Не дали чути голос мій?
А, може, ти жила в пустелі
Й пила сонце, як вві сні,
А, може, ти була в капелі,
Що заспівала всі пісні?
А, може, ліс зелений, ніжний
Тебе в обіймах все тримав,
А, може, чийсь палац розкішний
Тебе, як цяцю шанував?
Та я зустрів би тебе, звісно,
У замку з золота, а ти...
- Я це зробила не навмисно,
Гадала, що це все казки...
Це все казки...
© Copyright: Валентина Ильина-Печенова, 2012
Свидетельство о публикации №112011703740
Свидетельство о публикации №112011703740
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.