Темного кольору очі,
Світлого кольору шкіра...
Все віддаємо ночі,
Нам замість цього – крила.
Нас не лякають вікна,
Нас не ховають ковдри,
Зорі давно вже звикли
Бачити все крізь штори.
Наших сердець загадки
Не розгадає втома.
Ранок поставить крапку,
Ти домалюєш кому.
Промінь сліпить обличчя,
Ти не приносиш каву.
Ми разом майже вічність,
Але нам все ще мало.
Вiдверте
© Copyright: Диана Петренко, 2012
Свидетельство о публикации №112011701231
Свидетельство о публикации №112011701231
Рецензии
Він надихає тебе на кращі вірші, люба!
Поцілуй його за мене))
Тали Ра 17.01.2012 02:17 • Заявить о нарушении
Поцілуй його за мене))
Тали Ра 17.01.2012 02:17 • Заявить о нарушении
ок, обов'язково *) Мені здається, що я потроху починаю вчитися писати не про сумне. Навіть не думала, що колись зможу))
Диана Петренко 17.01.2012 02:19 Заявить о нарушении
Диана Петренко 17.01.2012 02:19 Заявить о нарушении
сама в шоці наскільки ці вірші відрізняються від інших твоїх.
наче світяться. це дивовижно!
Тали Ра 17.01.2012 02:20 Заявить о нарушении
наче світяться. це дивовижно!
Тали Ра 17.01.2012 02:20 Заявить о нарушении