Чорний лiс
Бо я виходу шукаю
Ятаганом в серце жовтий місяць б’є
Ні братів нема,ні друзів,
Тільки чорна мла на смузі
Й подих порожнечі в темряві, та мені зле
Вже не бачу я дороги,
В кров розбиті мої ноги
І я чую поруч сумно завиває вовк
Міцно зуби я зчіпляю,
Знаю влучно,що стріляю
Залишилося лише звести тугий курок...
Тож не буду це робити,
Він як я теж хоче жити
Та як я відбився він від зграї
Бо це доля вже така ,
Хоч і гірка та сумна
Але ж іншої у нас зовсiм немає….
Розумом вже не збагнути ,
Ризикне хто ж поруч бути,
Щоб тягар такий важкий нести,
Як з колін своїх вставати
Та разом перемагати,
Падати та й знову йти i йти…..
Приспів:
В лісі чорному блукати і шукати - доля зла
Виходу якого вже нема…отож нема…
Але я , йду по лісу йду, але я, геть жену біду…
Свидетельство о публикации №112011601822