Осень
Сірий дощ іде. Осінь пізня.
Мокне під дощем купа хмизу.
Вітер в шибки б'є, завиває,
З листям жовтим гра, піднімає.
Клени в ряд стоять, мов заснули,
І останні квіти голови нагнули.
Сірий дощ іде – осінь плаче,
У природы так, не иначе.
В украинском нет такой фразы,
Слова тоже нет, чтобы сразу
Выразить лесов увяданье,
Иль в любви к природе признанье,
Красоту листвы пожелтелой,
И рябины гроздь спелой-спелой.
Как-то грубо звучит о природе:
Жовта осінь, її жовта врода…
Не знайшлося тепліш порівняння,
Лиш її з кольором пов'язали.
Де ж такі слова в нашій мові:
Золота, сумна і чудова?
Ні, не зможеш ти пригадати,
Мне три слова не хватит, не хватит…
Осень волшебная, славная, смелая,
Осень кленовая, красная, верная,
Хмурая осень, дождливая,
Непостоянная и прихотливая.
Осень прекрасная, щедрая, медная,
Осень холодная, мокрая, вредная…
Нет, не ищите сравнений в другом,
Вы не найдёте, лишь в русском, в родном
18. 10. 11
Свидетельство о публикации №112011507654
Антон Невельский 18.03.2012 22:45 Заявить о нарушении
Антон Невельский 18.03.2012 22:51 Заявить о нарушении
Лена Моргун 18.03.2012 22:53 Заявить о нарушении