Точка рiвноваги

Уже немає "так чи ні", уже не вибираю
Ні невода з ріки, ні з ким іти на прю чи на банкет
Не зрізую розкішні айстри на букет, з ромашок не плету вінки
ні на могилу, ні на голову собі чи друзям...
Віки пройшли з тих пір, коли ми стрілись на пероні,
Коли я цілував твої долоні та пальці заплітав, мої_в_твої...
Тоді ми говорили не словами, бо янгольську вивчали мову,
воїстину чудову. Ми їсти не хотіли, бо пили кохання
натхненно,нахильці з барильця.
Якими юними були, якими мудрими не за літами…
Все ясно бачили, що буде наперед, облуду кинувши у піч, як жаби одіж.
Все так і вийшло, і пішло, і йде
туди, де вибору нема,
                де нуль,
                де так_і_ні – дві кульки на одній пружинці


Рецензии
Де її знайти, скажи-но, точку оту, крапку оту золоту
на шальках долі, що поволі розхитуються над прірвою,
де паролі, і явки, і навіть квіти у горщиках
білою ниткою та лівою рукою шиті…
Шива багаторукий із синьою шиєю
дивиться в небо біле,
зерном і снігами засіяне,
ворон рахує…
))

Ганна Осадко   16.01.2012 15:26     Заявить о нарушении
ворони пораховані, горобці спіймані,
бо "хто не заховався під стріхою, я не винен"
горіхи складені на купочки
для білочки,
не для білика...
бо він у моїх пенатах - персона нон-грата -
лякає мого котика, навіть тоді,
коли його немає...

Валео Лученко   16.01.2012 21:29   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.