Одного разу, літнім вечорком
Тепленьким, у святенькую неділю,
В своїм дворі зустрілись з їжачком, маленьким,
Пробігав він, наче хвиля!
Злякався, мабуть, бо його біжком, угледіли,
Та, гей, запрошувать до хати!
Скоріш його Оксана із Сашком
У руки брать, та нести годувати!
Колючий він, звернувся колобком,
Та, навіть, мордочку боїться показати.
Настирні діти, - кликать з рушничком
Матусю, зайняту ділами, визивати!
Прилетіла, щасливая, як гном,
Бо їй подобаються теж малі звірята!
Вмотала, мов дитя, кругленький ком,
Принесла малючка в виранду мати.
За нею дітки, радісні, слідком,
Умить, звірятко, усім добрим наділили.
Задовольнився, вдостать, теплим молочком,
Натішилися ті, його до мами відпустили!
Малятко
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112011501254
Свидетельство о публикации №112011501254
Рецензии
ёжики быстро привыкают к дому и людям,летом когда после дойки кошкам наливают молока они тут как тут,вместе с кошками лакают.
Рашид Кутдусов 24.01.2012 20:53 • Заявить о нарушении
Рашид Кутдусов 24.01.2012 20:53 • Заявить о нарушении
Вместе с кошками я, к сожалению, не видела.Мы жили в поселке, фермы рядом не было, но летом их частенько можно было увидеть вечерком.
Спасибо
Раиса Андрейчук 24.01.2012 22:10 Заявить о нарушении
Спасибо
Раиса Андрейчук 24.01.2012 22:10 Заявить о нарушении