Він мовчки цілував її волосся
Та пестив поглядом її тонкі вуста,
Коли вона спала, як янгол на хмаринці,
Що колихав весь день своє дитя.
Він слухав, як б’ється її серце
Та завмирав, якщо не чув його.
Вкривав її оголені плечі.
Турботливо дивився на чоло.
Він дихав запахом її парфумів,
Що пахли квітами зі сну.
Та кожен раз тонув у морі
Очей, що схожі на весну.
Він прокидався завжди першим,
Щоб бачити чаклунську гру:
Як сонячне проміння любо
Цілує дівчину-красу.
І як вона, ще зовсім сонна,
Йому всміхнеться і скоріш
Цілує він червоні губи.
Яка ж солодко-довга мить.
А потім день почнеться знову.
І буде чутно сміх її.
А він чекатиме на вечір,
Коли ж той янгол прилетить.
Любов до янгола
© Copyright: Наталия Ржепецкая, 2012
Свидетельство о публикации №112011510573
Свидетельство о публикации №112011510573
Рецензии