Випав дощ.
Взимку.
Попри закони,
Із бездонного
Синього неба
Краплі падали
Прямо на тебе,
Цілували,
Котились за комір.
Як могло таке статись
Зимою?
В час,
Коли крижані заметілі
Випускають метелики
Білі,
І душа оповита журою?
Коли сковане
Холодом серце,
І життя
Затискає в лещата,
Ніжні,
Лагідні краплі-малята
Зігрівають.
Як сталося все це?
Почуття,
Що намріяні снами,
Що у долі
Намолені слізно,
Наче дощ -
Той, що випав запізно,
Кожну краплю
Ти ловиш губами.
13. 01. 2012р. 13:30
Для ілюстрації використано фото автора Ксю "Зимний дождь 2"
Краплi запiзнiлого дощу
© Copyright: Наталя Мазур, 2012
Свидетельство о публикации №112011309252
Свидетельство о публикации №112011309252
Рецензии