Краплi запiзнiлого дощу

Випав  дощ. 
Взимку.
Попри  закони,
Із  бездонного 
Синього  неба
Краплі  падали 
Прямо  на  тебе,
Цілували, 
Котились  за  комір.
Як  могло  таке  статись 
Зимою?
В  час, 
Коли  крижані  заметілі
Випускають  метелики 
Білі,
І  душа  оповита  журою?
Коли  сковане 
Холодом  серце,
І  життя 
Затискає  в  лещата,
Ніжні, 
Лагідні  краплі-малята
Зігрівають. 
Як  сталося  все  це?
Почуття, 
Що  намріяні  снами,
Що  у  долі 
Намолені  слізно,
Наче  дощ  - 
Той,  що  випав  запізно,
Кожну  краплю 
Ти  ловиш  губами.

13.  01.  2012р.               13:30


Для ілюстрації використано фото автора Ксю "Зимний дождь 2"


Рецензии