Панно

Панно,
гріховна музо блідих поетів
і сподвижнице розстріляного ренесансу,
жорстка, як фашизм, і крихка, як фемінна поезія,
нав'язливий привид моїх нових декадансів,
модерна Марія техногенних релігій,
фетишна леді й революційна месниця,
стрімка, як оргазм, і стримана, як езуїтка...
Сьогодні Ваш день,
Панно!
Сьогодні відбудеться страта усих тих,
хто Вас зраджував,
хто надягав на зап'ястя браслети із терену,
хто кров'ю підписував наклепи і фальшиві маніфестації,
хто підіймав над Вашим будинком червоний прапор невіри
і кидав у спину - не каміння - слова, як кинжали, отруєні.
Усих тих, хто віддавався ворогу  пристрасно й легко,
хто спопелив Ваше чесне ім'я без сірників і гасу,
Ваші пальці облив чорнилом, а плечі таврував ліліями.
Усих тих, через кого волосся почало сріблитися,
а вилиці стали гострішими.
О, Панно!
Вдягайте темне бордо, що так пасує Вашій витриманій, як вино, душі.
Золото на Вашій шиї - символ Божественного Правосуддя.
Перед Вами сьогодні відкриті ворота усих католицьких святинь
і з неба розкручуються гвинтові сходи до чистилищ Данте.
Міцно тримайте в руці перо інквізицій,
кресліть в романах усі непотрібні прізвища
тільки заради того, аби відмити шкіру й минуле від бруду.
І коли холодне сонце Правди знову зогріє Ваше втомлене тіло,
Панно,
всесвіт впаде на коліна перед Вашою величчю.